МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: СУТНІСТЬ, ТЕРМІНОЛОГІЯ ТА ПРАВО
Анотація
У даному дослідженні виконано критичний аналіз наявних дефініцій «штучного інтелекту» та виявлено, з точки зору авторів, основні закономірності прийняття рішень штучним інтелектом. Визначено механізм сприйняття ним обставин об’єктивної реальності та підтверджено принципову здатність кібернетичного утворення співвідносити свою поведінку із соціально прийнятними процесами. Висловлено припущення, що існує безліч способів опису штучного інтелекту за допомогою вказівки на механізм дії основних принципів роботи, спектра розв'язуваних завдань тощо. У результаті комплексного аналізу різних джерел наукової інформації запропоновано ввести в науковий обіг авторський варіант поняття «штучний інтелект». Автори також виокремлюють практичну значущість роботи: зумовлена відсутністю на теперішній час можливості застосування до відносин за участю ШІ правових норм і правил, які б враховували їхню специфіку. З точки зору авторів, основні положення та висновки дослідження можуть бути використані для вдосконалення механізмів правового регулювання «штучного інтелекту» в Україні.
Посилання
Bostrom N. Superintelligence: Paths, Dangers, Strategies. Oxford: Oxford University Press, 2014. 325 p.
Koss V.A. Model of Natural Intelligence and Ways of Realizing the Tasks of Artificial Intelligence. Mathematical machines and systems. 2006. № 4. pp. 21-35.
Summit: Scaling AI and HPC to Exascale // IBM Newsroom. URL: https://newsroom.ibm.com/ (дата звернення: 20.09.2024).
Eysenck H.J. The Structure of Human Personality. London: Methuen, 1970. 256 p.
Goodfellow I., Bengio Y., Courville A. Deep Learning. Cambridge: MIT Press, 2016. 775 p.
Harari Y.N. Sapiens: A brief history of humankind. New York: HarperCollins, 2015. 443 p.
Broadhurst R., Brown P., Maxim D., Trivedi H., Wang J. Artificial Intelligence and Crime. Canberra: Korean Institute of Criminology and Australian National University Cybercrime Observatory, College of Asia and the Pacific, 2019. 70 p.
Kurzweil R. The Age of Intelligent Machines. Cambridge: MIT Press, 1990. 580 p.
Thompson P. AI-driven medical assistance in remote areas: Case studies and future perspectives. Journal of Medical Innovation. 2021. Vol. 9. № 4. pp. 301-320.
Simmler M., Markwalder N. Guilty Robots? – Rethinking the Nature of Culpability and Legal Personhood in an Age of Artificial Intelligence. Crim Law Forum. 2019. Т. 30. pp. 1-31.
Basic Act on the Advancement of Utilizing Public and Private Sector Data, Act No. 103 of 2016 (Japan), December 14, 2016.
Johnson M.L. Criminal Liability and the Concept of Fault: A Legal Analysis. Oxford: Oxford University Press, 2017. 372 p.
Johnson R. The rise of artificial intelligence: From cognitive automation to regulatory challenges. Digital Transformation Review. 2018. Vol. 7. № 1. pp. 45-58.
Brown T., Williams K. Global AI market trends and projections: A $38.8 billion industry by 2025. Technology Market Insights. 2020. Vol. 15. № 2. pp. 102-115.
European Parliament resolution on 16 February 2017 with recommendations to the commissions on Civil Law Rules on Robotics (2015/2103(INL)). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:52017IP0051 (дата звернення: 22.09.2024).
Digital Europe: the EU Programme for Digital Transformation (2021-2027). URL: https://eur-lex.europa.eu/EN/legal-content/summary/digital-europe-programme-2021-2027.html (дата звернення: 22.09.2024).
Hein A., Schreieck M., Riasanow T., Setzke D.S., Wiesche M., Böhm M., et al. Digital platform ecosystems. Electronic Markets. 2020. Vol. 30. № 1. pp 87-98. URL: https://doi.org/10.1007/s12525-019-00377-4 (дата звернення: 20.09.2024).
