ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО ЛІДЕРСТВА В ОСВІТІ: ЧИННИКИ, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

В.Г. Алькема; Л.І. Паращенко

doi:10.32782/dees.16-40

В.Г. Алькема Вищий навчальний заклад «Університет економіки та права «КРОК» https://orcid.org/0000-0001-5997-7076
Л.І. Паращенко Вищий навчальний заклад «Університет економіки та права «КРОК» https://orcid.org/0000-0003-0613-2998

DOI: https://doi.org/10.32782/dees.16-40

Ключові слова: освітнє лідерство, мотивація до лідерства, управління в освіті, професійний розвиток, наставництво, кар’єрне зростання, фінансове стимулювання, академічна автономія, інноваційні освітні практики, стратегічне управління, освітні організації

Анотація

Формування мотивації до лідерства в освіті є ключовим фактором розвитку освітніх організацій і підвищення ефективності освітнього процесу. Важливими детермінантами мотивації освітніх лідерів є внутрішні та зовнішні чинники, зокрема професійна ідентичність, автономія у прийнятті рішень, наставництво, фінансові стимули та кар’єрні перспективи. Основними викликами є бюрократизація управління, відсутність чітких механізмів кар’єрного зростання, недостатнє фінансування та професійне вигорання педагогів. Дослідження вказує на ефективність міжнародних практик підтримки лідерства, зокрема програм наставництва, фінансового стимулювання та розвитку кар’єрних траєкторій. Запропоновано комплексний підхід до мотивації освітніх лідерів, що передбачає реформування політики підтримки працівників освітніх організацій і впровадження сучасних методик професійного розвитку.

Посилання

Bass B. M. From transactional to transformational leadership: Learning to share the vision. Organizational Dynamics. 1990. №18(3). P. 19-31. DOI: https://doi.org/10.1016/0090-2616(90)90061-S

Bass B. M., Riggio R. E. Transformational leadership. 2nd ed. Psychology Press, 2006. DOI: https://doi.org/10.4324/9781410617095

Boyatzis R. E. Competencies in the 21st century. Journal of Management Development. 2008. №27(1). P. 5-12. DOI: https://doi.org/10.1108/02621710810840730

Fullan M. Leading in a culture of change. John Wiley & Sons, 2014.

Gallup. State of the Global Workplace Report 2022. URL: https://www.gallup.com (дата звернення 25.02.2025)

Ingersoll R., Merrill L., Stuckey D. Seven trends: The transformation of the teaching force. University of Pennsylvania, Consortium for Policy Research in Education, 2018. URL: https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED593467.pdf

Leithwood K., Jantzi D. A review of transformational school leadership research 1996–2005. Leadership and Policy in Schools. 2005. №4(3). P. 177-199. DOI: https://doi.org/10.1080/15700760500244769

McKinsey & Company. The future of education leadership: Challenges and opportunities for educational institutions. 2021. URL: https://www.mckinsey.com

OECD. School leadership for learning: Insights from TALIS 2018. OECD Publishing, 2021. DOI: https://doi.org/10.1787/7067c757-en

Ryan R. M., Deci E. L. Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist. 2000. №55(1). P. 68–78. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.55.1.68.

UNESCO. Reimagining our futures together: A new social contract for education. Paris: UNESCO, 2022. DOI: https://doi.org/10.54675/ASRB4722

Vroom V. H. Work and motivation. Wiley, 1964.

World Bank. Education finance report: Investing in future generations. 2023. URL: https://www.worldbank.org (дата звернення 20.02.2025)

Semenets-Orlova I., Klochko A., Shkoda T., Marusina O., Tepliuk M. Emotional intelligence as the basis for the development of organizational leadership during the covid period (educational institution case). Studies of Applied Economics. 2021. Vol. 39, Iss. 5. DOI: https://doi.org/10.25115/eea.v39i5.5074

Калашнікова С. А. Освітня парадигма професіоналізації управління на засадах лідерства : монографія. Київ : Київськ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2010. 380 с. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/32308175.pdf (дата звернення 20.02.2025)

Карамушка Л., Фелькель Т. Лідерство в організації: аналіз основних підходів та важливість їх застосування в організаціях системи вищої освіти. Проблеми сучасної психології. 2013. №2. С.52–60. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspz_2013_2_12 (дата звернення 20.02.2025)

Міляєва В. Р. Психологічні особливості управлінської компетентності керівників закладів загальної середньої освіти в умовах освітніх реформ. Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. 2019. № 31. С. 54-58. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Potip_2019_31_11. (дата звернення 25.02.2025)

Bass B. M. (1990) From transactional to transformational leadership: Learning to share the vision. Organizational Dynamics, no. 18(3), pp. 19-31. DOI: https://doi.org/10.1016/0090-2616(90)90061-S

Bass B. M., Riggio R. E. (2006) Transformational leadership. 2nd ed. Psychology Press. DOI: https://doi.org/10.4324/9781410617095

Boyatzis R. E. (2008) Competencies in the 21st century. Journal of Management Development, no. 27(1), pp. 5-12. DOI: https://doi.org/10.1108/02621710810840730

Fullan M. (2014) Leading in a culture of change. John Wiley & Sons.

Gallup. State of the Global Workplace Report 2022. Available at: https://www.gallup.com (дата звернення 25.02.2025)

Ingersoll R., Merrill L., Stuckey D. (2018) Seven trends: The transformation of the teaching force. University of Pennsylvania, Consortium for Policy Research in Education. Available at: https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED593467.pdf

Leithwood K., Jantzi D. (2005) A review of transformational school leadership research 1996–2005. Leadership and Policy in Schools, no. 4(3), pp. 177-199. DOI: https://doi.org/10.1080/15700760500244769

McKinsey & Company. The future of education leadership: Challenges and opportunities for educational institutions. 2021. Available at: https://www.mckinsey.com

OECD. School leadership for learning: Insights from TALIS 2018. OECD Publishing, 2021. DOI: https://doi.org/10.1787/7067c757-en

Ryan R. M., Deci E. L. (2000) Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist, no. 55(1), pp. 68–78. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.55.1.68.

UNESCO. Reimagining our futures together: A new social contract for education. Paris: UNESCO, 2022. DOI: https://doi.org/10.54675/ASRB4722

Vroom V. H. (1964) Work and motivation. Wiley.

World Bank. Education finance report: Investing in future generations. 2023. Available at: https://www.worldbank.org (дата звернення 20.02.2025)

Semenets-Orlova I., Klochko A., Shkoda T., Marusina O., Tepliuk M. (2021) Emotional intelligence as the basis for the development of organizational leadership during the covid period (educational institution case). Studies of Applied Economics, vol. 39, iss. 5. DOI: https://doi.org/10.25115/eea.v39i5.5074

Kalashnikova S. A. (2010) Osvitnia paradyhma profesionalizatsii upravlinnia na zasadakh liderstva: monohrafiia. [Educational paradigm of professionalization of management based on leadership: monograph]. Kyiv: Kyivsk. un-t imeni Borysa Hrinchenka, 380 p. Available at: https://core.ac.uk/download/pdf/32308175.pdf (accessed February 20, 2025)

Karamushka L., Felkel T. (2013) Liderstvo v orhanizatsii: analiz osnovnykh pidkhodiv ta vazhlyvist yikh zastosuvannia v orhanizatsiiakh systemy vyshchoi osvity. [Leadership in the organization: analysis of the main approaches and the importance of their application in higher education organizations]. Problemy suchasnoi psykholohii, no 2, pp.52–60. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspz_2013_2_12 (accessed February 20, 2025)

Miliaieva V. R. (2019) Psykholohichni osoblyvosti upravlinskoi kompetentnosti kerivnykiv zakladiv zahalnoi serednoi osvity v umovakh osvitnikh reform [Psychological features of managerial competence of heads of secondary education institutions in the context of educational reforms]. Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka. Psykholohiia. Pedahohika, no. 31, pp. 54-58. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Potip_2019_31_11. (accessed February 25, 2025)