ПОЗИЦІЯ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНИХ РЕЙТИНГАХ ОЦІНКИ РІВНЯ ЦИФРОВОГО РОЗВИТКУ КРАЇН

Анотація

В останні роки цифрові технології стали рушійною силою розвитку ключових сфер життя. Їх впровадження змінює підходи до ведення бізнесу, розвитку освіти, науки, медицини, соціального обслуговування, а також сприяє економічному зростанню, впровадженню інновацій та підвищенню якості життя населенню. Використання цифрових технологій та сприяння цифровому розвитку країни є наразі не лише стратегічною вимогою, але й одним з ключових факторів забезпечення її конкурентоспроможності на міжнародній арені. Міжнародні рейтинги є важливим індикатором досягнень та слабких сторін впровадження цифрових ініціатив в порівнянні з іншими країнами. Аналіз тенденцій розвитку дає можливість проаналізувати зміни, які відбуваються за різними критеріями оцінки впродовж року, що може вплинути на формування державної політики та інвестиційних і трансформаційних стратегій підприємств. Метою статті є аналіз розвитку різних елементів цифрової економіки України для виявлення основних тенденцій, сильних та слабких сторін для визначення перспектив трансформації бізнес-процесів українських підприємств. Поставлена мета зумовила необхідність розв’язання наступних задач: проаналізувати міжнародні рейтинги, які характеризують рівень цифровізації країни; проаналізувати місце України в рейтингу цифрової конкурентоспроможності; розглянути детально субіндекси та субфактори; виділити сильні та слабкі сторони рівня цифровізації України.Серед основних методів дослідження були використані порівняння, статистичний аналіз та декомпозиція. У статті було детально проаналізовано індекс цифрової конкурентоспроможності, проаналізовано місце України в загальному індексі, а також оцінено значення його складових, таких як рівень знань, технологій та готовність до майбутнього. Також було проаналізовано субфактори, що дало можливість виділити сильні та слабкі сторони цифровізації України. Серед сильних сторін можна виділити цифрові/технологічні навички, загальні державні витрати на освіту, відношення учнів до вчителів (вища освіта), дослідниць-жінок, продуктивність НДДКР за публікаціями, інвестиції у телекомунікації, використання великих даних та аналітику. До слабких сторін слід віднести іноземних висококваліфікованих спеціалістів, права на інтелектуальну власність, фінансування технологічного розвитку, банківські та фінансові послуги, кредитний рейтинг країни, венчурний капітал, абонентів мобільного широкосмугового доступу, бездротовий широкосмуговий доступ, передачу знань, публічно-приватні партнерства та піратство програмного забезпечення. Також були розглянуті Індекс цифрової економіки та суспільства та Індекс легкості ведення цифрового бізнесу, які не оцінюють рівень розвитку України за виділеними показниками, а також Індекс розвитку ІКТ, який не оцінюється з 2018 року. Отримані результати можуть бути використані при побудові стратегії трансформації бізнес-процесів підприємства з метою виявлення пріоритетних галузей та наявних можливостей та перешкод при впровадженні цифрових технологій у діяльність підприємств.