Цифрова економіка та економічна безпека

ПОТЕНЦІАЛ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА: СУТНІСТЬ, СКЛАД

Ольга Кудріна, Оксана Ковтун — Mon, 25 Nov 2024 00:00:00 +0200

Поняття стійкого розвитку підприємства нерозривно пов’язане з його потенціалом, адже саме потенціал та можливості його нарощування є основою для відновлення рівноважного стану в кризовий період та еволюційного розвитку. Це обґрунтовує актуальність даного дослідження. У статті уточнено сутність поняття потенціалу підприємства, під яким запропоновано розуміти такі ресурси і можливості, які можуть бути використані для досягнення окреслених цілей. Автором конкретизовано складові підприємницького потенціалу підприємства, до яких віднесено: економічний потенціал, фінансовий потенціал, організаційний потенціал, управлінський потенціал, маркетинговий потенціал, виробничий потенціал, інформаційний потенціал, інноваційний потенціал, ресурсний потенціал, науковий потенціал, техніко-технологічний потенціал, комунікаційний потенціал, соціальний потенціал та екологічний потенціал. Визначено, що потенціал сучасного підприємства слід розглядати з позицій ресурсного забезпечення та потенційних можливостей, які можуть бути реалізовані підприємством у відповідних видах діяльності. Всі складові потенціалу підприємства взаємопов’язані і можуть бути взаємозамінними або заємодоповнюючими. Наявність і посилення потужного потенціалу дозволяє підприємствам реалізовувати концепцію стійкого розвитку.

МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ІННОВАЦІЙНИХ СПІЛЬНОТ В УМОВАХ ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ ТЕРИТОРІЇ

Н.С. Ілляшенко, Т.О. Бруско, А.О. Гура — Mon, 25 Nov 2024 00:00:00 +0200

Для забезпечення повоєнного сталого розвитку територій на сьогодні необхідною умовою є забезпечення формування та активного господарювання в їх межах інноваційних спільнот. Аналіз діяльності лідерів інноваційного розвитку свідчить, що на них у інноваційному процесі задіяні практично усі структури, які діють взаємоузгоджено. Таким чином формування основ організаційно-економічного механізму управління розвитком інноваційних спільнот в теперішніх умовах функціонування є актуальним. Метою статті є формування цілісного комплексу завдань щодо управляння розвитку інноваційних спільнот в руслі сталого повоєнного відновлення. Розглянуто підходи до виокремлення функції в розрізі управління інноваційною діяльністю та формування відповідного механізму. За результатами аналізу існуючих напрацювань в сфері виокремлення функцій для реалізації різного роду організаційно-економічних механізмів, а також виходячи з сутності і змісту управління інноваційним розвитком виділено основні функції організаційно-економічного механізму управління розвитком інноваційних спільнот. Їх подано блоками: функції аналізу зовнішніх умов; функції аналізу внутрішнього середовища спільноти; функції продукування (отримання) і використання знань для формування конкурентних переваг інноваційних спільнот для забезпечення їх розвитку; функції управління вибором і реалізацією напрямів і стратегій інноваційного розвитку. Для формування більш обґрунтованого переліку принципів в межах механізму розглянуті існуючі підходи до виокремлення принципів управління, які притаманні інноваційному розвитку. Відтак до принципів вищої ланки відносяться ті, які є базовими для здійснення інноваційного сталого розвитку. До принципів середнього рівня належать ті, що притаманні будь-якому інноваційно-активному суб’єкту, яке бажає довгострокового розвитку. До принципів нижнього рівня відносяться базові принципи. Визначено, що об’єктом управління механізму є стратегії розвитку інноваційних спільнот, а суб’єкт управління цими стратегіями. До сновних підсистем механізму відносяться підсистема забезпечення інформацією і знаннями, аналізу стану складових потенціалу інноваційного розвитку та управління стратегіями інноваційного розвитку. В цілому організаційно-економічний механізм управління розвитком інноваційних спільнот розглядається як система взаємопов’язаних та взаємоузгоджених економічних та організаційних методів, важелів, форм та інструментів управління розробленням та реалізацією стратегій інноваційного розвитку спільнот, які орієнтовані на «технологічний прорив» і виведення на ринок «підривних» інноваційних продуктів, формування на цій основі стійких конкурентних переваг і забезпечення високої конкурентоспроможності спільноти на національному і зарубіжному ринках.

АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЦИФРОВОГО ПЕРЕХОДУ КОМПАНІЇ: ФАКТОРИ ГОТОВНОСТІ ТА ОЦІНКИ ЦИФРОВОЇ ЗРІЛОСТІ

В.Р. Писарькова, Д.П. Лихопьок — Mon, 25 Nov 2024 00:00:00 +0200

Дослідження зосереджене на оцінці готовності компаній до цифрової трансформації з урахуванням рівня цифрової зрілості її персоналу. У статті розглянуто аспекти організації цифрової трансформації компаній, зосереджуючи увагу на оцінці їхньої готовності до змін через аналіз цифрової зрілості. Особливу увагу приділено управлінню персоналом як критично важливому елементу в умовах цифровізації. Охарактеризовано основні чинники, що впливають на успішність трансформації: організаційна структура, корпоративна культура, рівень цифрових компетенцій співробітників, стратегічна зрілість, а також системи мотивації до впровадження інновацій. У дослідженні застосовано адаптовані моделі цифрової зрілості, що дозволяють оцінити стан компаній у сфері послуг, визначити прогалини в ключових бізнес-процесах та сформувати рекомендації для підвищення конкурентоспроможності.

РЕГІОНАЛЬНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ТА ДИСПРОПОРЦІЇ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ: КЛАСТЕРНИЙ ПІДХІД

Л.М. Зомчак, А.О. Дида — Mon, 25 Nov 2024 00:00:00 +0200

У статті представлено результати комплексного дослідження регіональних особливостей аграрного сектору України з використанням методів кластерного аналізу. Мета дослідження полягає у виявленні та науковому обґрунтуванні типологізації регіонів за показниками сільськогосподарського виробництва. Методологічну основу дослідження складають статистичні методи кластеризації, зокрема ієрархічна кластеризація та метод k-середніх. Проаналізовано ключові показники розвитку аграрного сектору, серед яких методом головних компонент виділено такі: вартість сільськогосподарської продукції, середньомісячна заробітна плата, посівні площі, обсяг виробництва зернових культур, урожайність та сільськогосподарські тварини у живій масі. За результатами дослідження виокремлено три кластери регіонів України за рівнем розвитку аграрного сектору.

ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Є.В. Портной — Mon, 25 Nov 2024 00:00:00 +0200

У роботі досліджуються актуальні питання інноваційної діяльності підприємств в умовах цифрової трансформації, яка здійснюється при впровадженні нових цифрових технологій і інновацій, що дає можливість підвищувати конкурентоспроможність та ефективність розвитку бізнес-процесів, поліпшувати якість товарів чи послуг, задовольняти мінливі потреби й вимоги споживачів тощо. Метою написання даної статті є виявлення основних проблем та викликів при впровадженні інновацій в умовах цифровізації, а також особливостей взаємодії цих процесів. В дослідженні з’ясовано, що при впровадження нових цифрових технологій забезпечується підвищення ефективності та конкурентоспроможності підприємств, а також їх гнучкість і адаптивність, адже використання цифрових інструментів прискорює прийняття правильних управлінських рішень, дозволяє швидко реагувати на різноманітні ринкові зміни, найповніще відповідати мінливим очікуванням клієнтів, що, безумовно, створює нові конкурентні переваги для бізнесу. Також зясовано, що інноваційна діяльність і цифрова трансформація є взаємопов’язаними і взаємодоповнюючими процесами. Цифрові зміни здійснюються при участі сучасних цифрових технологій, а, цифровізація суттєво впливає на інноваційну діяльність підприємств, забезпечуючи їх цифровим інструментарієм для інновацій. Визначено основні переваги і перешкоди реалізації інновацій в контексті цифровізації, а також ризики, пов’язані із впровадженням інноваційних цифрових проєктів. Запропоновано інструментарій ефективної реалізації інноваційних цифрових проєктів. Зроблено висновок, використання системного підходу є важливою умовою для прийняття ефективних управлінських рішень щодо інноваційної діяльності підприємства і подолання перешкод при впровадженні цифрових інновацій. Подальші дослідження можуть бути зорієнтовані на проведення більш глибокого аналізу та оцінки ефективності впровадження інновційних цифрових проєктів вітчизняними підприємствами та перспективних напрямів їхнього розвитку.

ДИДЖИТАЛІЗАЦІЯ БІЗНЕСУ В УМОВАХ ВІЙНИ В УКРАЇНІ

О.В. Богуславський, Є.О. Дмитришин, А.А. Алєксандров — Mon, 25 Nov 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджуються концептуальні засади та сутність диджіталізації бізнесу в умовах війни. Актуальність теми зумовлена загальносвітовими технологічними та суспільно-економічними змінами, які пов’язані з розробкою, впровадженням і переходом до цифрових технологій. Ці процеси, а також швидкий розвиток нової цифрової економіки і цифрового суспільства, стимулюють диджиталізацію всіх аспектів життя. Складні сучасні особливості господарювання викликають необхідність детальніше окреслити вплив війни на процеси диджіталізації бізнесу в Україні. При цьому доцільно проаналізувати нові виклики та можливості, створені війною та дослідити як українські компанії адаптуються до нових умов діяльності за допомогою інструментів диджіталізації. Авторами розглянуто досвід передових вітчизняних компаній, а також окреслено реальні напрями роботи держави, щодо пришвидшення процесів цифровізації.

ЦИФРОВИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА ВИКОРИСТАННЯ

Л.В. Вербівська, Н.В. Блеско — Mon, 25 Nov 2024 00:00:00 +0200

У дослідженні розглядаються новітні аспекти й тенденції впровадження та використання інноваційних методів та технологій, що допоможуть цифровізувати інструментарій фахівця сфери управління персоналом. Розглянуто поняття цифрового інструментарію в підприємницькій діяльності, особливості його впровадження та використання в сфері HR, а також перспективи та ризики. Проаналізовано різноманітні онлайн-ресурси та онлайн-платформи, що дають можливість спростити робочі процеси HR-фахівця, підвищити продуктивність та ефективність праці, покращити процес найму та відбору кандидатів на посаду, зменшити час залученості та адаптації працівників, налагодження комунікаційної взаємодії між персоналом, відстеження психологічного та мотиваційного стану працівника, а також організація гнучкого та мобільного навчання та розвитку персоналу.

ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ЛІДЕРСТВІ

Ж.Л. Крисько — Mon, 25 Nov 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядається роль емоційного інтелекту у формуванні ефективного лідерства в умовах сучасних організацій. Встановлено, що розвиток емоційного інтелекту сприяє підвищенню рівня взаємодії у команді, зменшенню конфліктів та підвищенню мотивації співробітників. Виділено ключові складові емоційного інтелекту, які мають вирішальне значення для успішного управління. Досліджено взаємозв’язок між рівнем емоційного інтелекту керівника та ефективністю управлінської діяльності. Окрему увагу приділено практичним підходам до розвитку емоційного інтелекту у лідерів. Запропоновано рекомендації щодо впровадження програм навчання для вдосконалення емоційних компетенцій. Доведено, що інтеграція принципів емоційного інтелекту у лідерські практики позитивно впливає на досягнення стратегічних цілей організації.

ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ТА АДАПТАЦІЇ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Д.Р. Мауер, О.А. Мовчан, Ю.Я. Корецький — Mon, 25 Nov 2024 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано вплив військового конфлікту та інтенсивного ведення сільського господарства на природні ресурси. Аргументовано необхідність адаптації національних екопрактик в сільському господарстві до європейських концепцій та стратегій щодо трансформації методів управління сільським господарством, досягнення кліматичної стійкості та виконання Глобальних Цілей Сталого Розвитку. Розглянуто показники стійкості та адаптації природних ресурсів як одного з постулатів забезпечення продовольчої безпеки, виявлено високий рівень вразливості до змін в середовищі, зазначено сильні та слабкі позиції. Здійснено порівняння стану продовольчого середовища та стійкості і адаптації природних ресурсів країн Європейського Союзу, визначено місце України у рейтингах за вказаним показником. Обґрунтовано необхідність розвитку інвестиційно-інноваційних стратегій щодо стійкості та адаптації природних ресурсів, запропоновано напрямки інвестиційно-інноваційних рішень в сільському господарстві. Визначено, що інтегрований підхід до кліматичної адаптації та сталості сільського господарства має бути розвинутим та впровадженим для забезпечення стійкості та високої якості продовольства в умовах змін клімату та екологічних викликів.

МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ЕКОСИСТЕМ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО-МЕРЕЖЕВОГО СУСПІЛЬСТВА

Т.С. Мішустіна — Mon, 25 Nov 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджено методологічні аспекти розвитку підприємницьких екосистем в умовах інформаційно-мережевого суспільства, яке є ключовим викликом цифрової трансформації економіки. Автор аналізує концептуальні положення екосистемного підходу як еволюцію кластерної ідеології, підкреслюючи важливість поєднання механістичних та органічних управлінських підходів у формуванні сучасних організаційних моделей. На основі теоретичних та емпіричних джерел висвітлюються інструменти та практики, що сприяють інноваційному розвитку, створенню цінностей та формуванню мережевої взаємодії. Особлива увага приділяється аналізу доменів екосистем підприємництва на макро-, мезо- та мікрорівнях, ідентифікації їх компонентів та зв'язків. Розглянуто приклади провідних світових компаній та досвід вітчизняних дослідників. Висвітлено роль стейкхолдерів у розвитку підприємницьких процесів, а також запропоновано інтеграційні заходи для синхронізації взаємодії елементів екосистем. Автор акцентує на необхідності адаптації екосистемного підходу до специфічних умов України, враховуючи асиметрію регіонального розвитку та соціокультурний контекст. У роботі запропоновано методологічні підходи до проєктування екосистем підприємництва, що базуються на принципах емерджентності, конвергенції та партнерства. Зроблено висновок, що ефективна синергія доменів сприятиме активізації інновацій та підвищенню конкурентоспроможності національної економіки.

ПРОБЛЕМИ ВІДОБРАЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ У ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Л.М. Пилипенко, В.І. Воськало, П.М. Сороковий — Mon, 25 Nov 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена тематиці проблем репрезентації компонентів інноваційного потенціалу та інноваційної діяльності підприємств у їхній бухгалтерській звітності з метою задоволення інформаційних потреб різних груп стейкхолдерів. Проаналізовано особливості методики відображення інновацій в балансі (звіті про фінансовий стан), звіті про фінансові результати (звіті про сукупний дохід), примітках до річної фінансової звітності та звіті про управління. Наведено характеристику особливостей розкриття інформації про інноваційний потенціал та інноваційну діяльність підприємства у формах статистичної звітності за напрямами «інновації» та «наука». Виявлено недоліки бухгалтерської звітності щодо репрезентації відповідної інформації про інновації. Запропоновано шляхи вирішення означуваної проблематики.

ІНТЕГРАЦІЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ В БІЗНЕС-ПРОЦЕСАХ ПІДПРИЄМСТВ

О.В. Скорук, Ю.І. Грудзевич — Mon, 25 Nov 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто особливості інтеграції цифрових технологій та економіко-математичного моделювання в бізнес-процесах підприємств. Визначено, що цифровізація бізнес-процесів є ключовим напрямом підвищення конкурентоспроможності підприємств у сучасних умовах господарювання. Доведено, що інтеграція цифрових технологій з економіко-математичним моделюванням відкриває нові можливості для оптимізації операційної діяльності та стратегічного планування підприємств. Досліджено основні напрями впровадження сучасних цифрових інструментів у поєднанні з методами математичного аналізу, прогнозування та моделювання. Розглянуто переваги комплексного підходу до цифровізації в контексті адаптації моделей до специфічних галузевих потреб, що дозволяє створювати індивідуальні рішення для підвищення ефективності бізнесу. Доведено важливість інтеграції економіко-математичного моделювання як основи для підтримки стратегічних рішень. Обґрунтовано, що поєднання цифровізації та моделювання сприяє мінімізації ризиків та розробці гнучких моделей адаптації підприємств до ринкових змін, а також забезпечує підвищення їх продуктивності та ефективності управління у довгостроковій перспективі.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Я.Ю. Яковенко, І.В. Доманецький — Mon, 25 Nov 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена актуальній проблемі вдосконалення нормативно-правового регулювання економічної безпеки України в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення. Особлива увага приділяється впливу трансформаційних змін, спричинених війною, на систему забезпечення економічної безпеки держави. Важливим аспектом дослідження є аналіз ролі національних економічних інтересів у формуванні ефективної системи захисту національної економіки. Автори доводять, що реалізація національних економічних інтересів є ключовим фактором забезпечення економічної безпеки держави, а також розглядають необхідність балансу між національними інтересами та інтересами міжнародних партнерів. Автори аналізують досягнення та виклики реформи, а також визначають пріоритетні завдання на майбутнє, зокрема в контексті післявоєнного відновлення.

ІНТЕГРОВАНІ ПЛАТФОРМИ БІЗНЕС-АНАЛІТИКИ В ЦИФРОВІЙ ТРАНСФОРМАЦІЇ УНІВЕРСИТЕТІВ

В.М. Гужва — Mon, 25 Nov 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджується значення інтегрованих платформ бізнес–аналітики (business intelligence – BI) у цифровій трансформації університетів. Платформи BI дозволяють збирати, аналізувати, візуалізувати дані та підтримувати прийняття управлінських рішень. Проаналізовано методи аналітики: описовий, діагностичний, предиктивний і прескриптивний, їх застосування для підвищення ефективності управління, якості навчального процесу та стратегічного планування. Розглянуто кейси використання BI у Гарварді, Массачусетському технологічному інституті, Технічному університеті Мюнхена та ін., де аналітичні платформи допомагають оптимізувати ресурси, аналізувати успішність студентів і прогнозувати їх потреби. Описано переваги BI: інтеграція з існуючими системами, гнучкість, візуалізація даних і автоматизація звітності. Визначено виклики впровадження BI: технологічні, організаційні, фінансові та етичні бар’єри. Сформовано рекомендації для подолання цих перешкод: забезпечення якості даних, навчання персоналу й адаптація стратегій. Запропоновано етапи реалізації BI–проектів: від аналізу потреб до масштабування системи. Впровадження BI сприяє сталому розвитку університетів, покращує управлінські процеси, підвищує якість освіти та конкурентоспроможність закладів.

КОМПЛЕКСНА МОДЕЛЬ ПІДВИЩЕННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ: РОЗРОБКА ТА ВТІЛЕННЯ У ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ

А.О. Сокира, Л.О. Гончар — Mon, 25 Nov 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджено актуальність підвищення ефективності ресурсного потенціалу підприємств готельно-ресторанного бізнесу в сучасних умовах. Розглянуто теоретичні основи управління ресурсами та проаналізовано ключові підходи до їх оптимізації: системний, інноваційний та адаптивний. Установлено, що впровадження комплексної моделі підвищення ресурсного потенціалу дозволяє забезпечити раціональне використання матеріальних, фінансових, кадрових, технологічних і маркетингових ресурсів. Розроблено механізм втілення цієї моделі на прикладі готельно-ресторанного комплексу «Victoria Deluxe», який охоплює етапи підготовки, впровадження, моніторингу та масштабування. Запропоновано інноваційні підходи, такі як впровадження інтерактивних додатків, розумних енергосистем, оздоровчих програм та принципів циркулярної економіки. Визначено соціально-економічну значущість змін, що включає підвищення конкурентоспроможності, зниження витрат і підвищення якості послуг. Особливу увагу приділено адаптації міжнародного досвіду в галузі автоматизації, енергозбереження та інноваційного розвитку. Результати дослідження можуть бути застосовані для вдосконалення управління ресурсним потенціалом інших підприємств сфери гостинності.