Цифрова економіка та економічна безпека

СТРАТЕГІЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ: МЕНТОРСЬКИЙ ПІДХІД

З.В. Юринець — 2024-09-30

Метою статті є дослідження стратегії інноваційного розвитку підприємств із використанням менторського підходу, побудова матриці професійних комунікацій і визначення рівня ефективності комунікацій між підрозділами підприємства. Розкрито участь менторства у формуванні стратегія інноваційного розвитку підприємств. Акцентовано увагу на тому, що ментори допомагають працівникам швидше адаптуватися до нових умов роботи, передаючи не лише технічні знання, а й навички професійних комунікацій, необхідні для успішної взаємодії з колегами та партнерами, розвивати навички ефективної комунікації, що є основою для продуктивної роботи в команді та кращого розуміння робочих процесів. Виділено основні елементи менторського підходу. Встановлено, що матриця професійних комунікацій є важливим інструментом для ментора, дає змогу відстежувати та оптимізувати взаємодії між співробітниками на різних рівнях організації, відображає, хто і як часто комунікує, як ефективно відбувається передача інформації, а також виявляє потенційні «вузькі місця» в комунікаційних ланцюгах. Для прикладу взято будівельну компанію ТОВ «Львів-Буд» і побудовано матрицю професійних комунікацій. Проведений аналіз професійних комунікацій дав можливість зробити висновки щодо ефективності комунікацій між підрозділами підприємства. Виявлено рівні ефективності та вузькі місця між такими елементами та структурними одиницями підприємства: генеральний директор, виконавчий директор, фінансовий відділ, відділ проектування, будівельний відділ, відділ матеріально-технічного постачання, відділ маркетингу та продажів, відділ кадрів, юридичний відділ. На основі проведеного аналізу наведено пропозиції щодо вдосконалення професійних комунікацій, комунікаційного процесу і впровадження матриці професійних комунікацій на підприємстві.

БІЗНЕС–АНАЛІТИКА ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ РЕСУРС ІНФОРМАЦІЙНО–АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯМИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

В.Г. Воронкова — 2024-09-30

Тема бізнес-аналітики як стратегічного ресурсу інформаційно-аналітичного забезпечення управління підприємствами та організаціями в умовах цифрової трансформації має велике значення для ефективного управління з метою збору, аналізу та обробки інформації та прийняття рішень у різних сферах діяльності організації. На основі цього процесу необхідно ефективно використовувати аналітичні інструменти для досягнення даних, прогнозування та управління в умовах цифрової трансформації. Метою дослідження – концептуалізація бізнес-аналітики як стратегічного ресурсу інформаційно-аналітичного забезпечення управління підприємствами та організаціями в умовах цифрової трансформації. Завдання дослідження: 1) проаналізувати бізнес-аналітику як драйвер інновацій інформаційно-аналітичного забезпечення управлінських процесів основу інформаційн-аналітичного забезпечення; 2) визначити сучасні тренди великих даних (Big Data) як чинник удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення; 3) дослідити еволюцію концепцій, теорій парадигм та моделей Big Data під впливом мережевих технологійю Дослідження цифрових можливостей для оптимізації інформаційно-аналітичного забезпечення управління організацією в епоху мережевого суспільства включає описовий аналіз та діагностичний аналіз. Agile-методологія дозволяє адаптувати аналітику до мінливих умов ринку та потреб організації, здійснити аналітичну підтримку швидких змін у бізнес-середовищі. Інформаційно-аналітичне забезпечення можна аналізувати завдяки міждисциплінарному підходу, який є важливим для різних галузей знань та діяльності, де ключовим є обробка і правильне використання інформації для прийняття рішень. Бізнес-аналітика сприяє підвищенню ефективності операцій, аналіз даних допомагає визначити вузькі місця та підвищити ефективність логістичних операцій. Бізнес-аналітика допомагає виявляти нові ринкові ніші та можливості для розвитку бізнесу; дозволяє аналізувати стратегії конкурентів і розробляти ефективні конкурентні стратегії..

ПРОГНОЗУВАННЯ СЦЕНАРІЇВ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ДО МОДЕЛІ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ

В.О. Любчак — 2024-09-30

У статті досліджуються сценарії реструктуризації господарства України до моделі цифрової економіки. Метою статті є отримання нової описової моделі цифрової української економіки на основі визначення патернів розвитку і прогнозування сценаріїв реструктуризації національного господарства, узагальнення проблем і окреслення потенціалу розвитку ІТ-сфери України. Успішне вирішення таких проблем сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, стимулюванню інновацій та створенню нових робочих місць, що є актуальним з точки зору повоєнного відновлення економіки. Для цього застосовано наступні методи дослідження: систематизації та узагальнення, системного підходів, аналізу та синтезу; моделювання; статистичного аналізу; абстрактно-логічного аналізу; графічного способу. За результатами дослідження визначені сценарії розвитку кожної складової описової моделі цифрової економіки України.

ВПЛИВ ІНДУСТРІЇ 5.0 НА СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ

Л.В. Нечипорук — 2024-09-30

Визначено, що Індустрія 5.0 характеризується інтеграцією передових технологій, таких як штучний інтелект, робототехніка, 3D-друк та інтернет речей, має значний потенціал для зменшення екологічного впливу, оптимізації використання ресурсів і покращення соціально-економічних показників. Зазначено, що завдяки впровадженню циркулярної економіки та інноваційних виробничих процесів підприємства можуть знижувати витрати та підвищувати свою конкурентоспроможність на глобальному ринку. Окрім того, Індустрія 5.0 сприяє створенню нових робочих місць, вимагаючи при цьому нових навичок і компетенцій від працівників. Встановлено основні виклики, такі як регуляторні питання та необхідність підготовки кадрів. Визнано, що наукова спільнота відіграє важливу роль у впровадженні Індустрії 5.0, оскільки її дослідження можуть сприяти розвитку нових технологій і моделей управління. Уточнено, що співпраця між науковими установами та бізнесом повинна бути спрямована на вирішення практичних завдань, що виникають у процесі інтеграції інновацій. Спільна робота урядів, бізнесу та наукової спільноти дозволить забезпечити сталість і інноваційність в економіці, сприяючи не лише економічному зростанню, а й соціальному добробуту. Цей інтегрований підхід стане запорукою успішної адаптації до нових викликів та можливостей, які відкриває Індустрія 5.0.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ У СУЧАСНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

В.Г. Воронкова — 2024-09-30

Тема трансформації інформаційно-аналітичного забезпечення управління організацією в умовах глобальної цифровізації має велике значення для ефективного управління організацією. Вона сприяє створенню ефективних, прозорих та адаптивних процесів управління, які забезпечують конкурентні переваги в динамічному цифровому середовищі. Дослідження акцентує увагу на впровадженні нових інформаційних систем для збору, обробки та аналізу даних в режимі реального часу. В основі дослідження трансформація інформаційно-аналітичного забезпечення управління організацією в умовах глобальної цифровізації, яка включає: використання передових технологій, таких як штучний інтелект, блокчейн, машинне навчання, для автоматизації процесів збору та аналізу даних; інтеграція різноманітних джерел дани, що дозволяє отримувати повну картину діяльності організації та зовнішнього середовищ; використання аналітичних інструментів для обробки великих обсягів даних (Big Data), що дозволяє будувати більш точні прогнози та виявляти приховані тенденції; хмарні технології, що дозволяють підвищити мобільність і оперативність прийняття рішень; автоматизація процесів збору, обробки та візуалізації даних звільняє людські ресурси для виконання стратегічних завдань. Аналіз засвідчив, що підхід до аналізу даних в бізнес-аналітиці набуває все більшого значення в сучасному світі, де дані є основою для прийняття рішень. Цей підхід передбачає використання різних методів і технологій для збору, обробки, аналізу та візуалізації даних, дозволяє організаціям отримувати цінну інформацію та приймати обґрунтовані рішення. Зроблено висновок, що підхід до аналізу даних як методу бізнес-аналітики може допомогти виявити існуючі прогалини в дослідженнях і практиці, вказати на нові напрямки для подальшого вивчення. Практичне значення дослідження у тому, що цифрові технології в інформаційно-аналітичному забезпеченні організацій надають можливості для більш ефективного управління організацій, активного просування принципів сталого розвитку в умовах глобальної цифровізації.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ СТРУКТУРНИХ ЗМІН ПЕРЕРОБНОЇ СФЕРИ АГРОПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ

Я.В. Гонтарук — 2024-09-30

Досліджено підходи до теоретико-методологічних аспектів структурних змін переробної сфери агропромислового сектору економіки різних авторів. Визначено, що аналіз структурних змін у переробній сфері агропромислового комплексу базується на наступних теоретичних підходах: еволюційна економіка через дослідження процесів поступового розвитку та трансформації галузі, адаптації до нових умов і викликів; інституціональна економіка через проведення аналізу ролі інституційних факторів (державної політики, регулювання, корпоративної культури) у формуванні структури галузі; теорія інновацій через вивчення впливу технологічних інновацій на структуру виробництва, появу нових продуктів і ринків. Визначено випереджальні темпи розвитку даної сфери порівняно з промисловим сектором України в загальному. Визначені основні напрями проведення структурних змін в даній сфері та узагальнено існуючі методики оцінки. Визначенні основні фактори, що впливають на зміни структури виробництва в переробній сфері АПК. Сформовано авторське бачення оцінки структурних змін у переробній сфері АПК як комплексного процесу, який передбачає аналіз кількісних та якісних показників, що характеризують стан і динаміку розвитку галузі.

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПОЗИЦІОНУВАННЯ БРЕНДУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ СУЧАСНИХ РИНКОВИХ ЗМІН

О.М. Одінцов — 2024-09-30

У статті висвітлюється проблема позиціонування бренду аграрних підприємств як важливого стратегічного інструменту підвищення їх конкурентоспроможності в умовах сучасних ринкових змін. Визначено основні фактори, що зумовлюють зміну вектора позиціонування аграрних підприємств. Проведено порівняння підходів відомих теоретиків стратегічного маркетингу до поняття «позиціонування» та виявлено узгодженість і розбіжність у поглядах на цей процес. Розглянуто основні аспекти досягнення ефективного позиціонування аграрних підприємств. Необхідність формування стратегії позиціонування аграрних підприємств обґрунтована прикладами успішної її реалізації. Представлено типи стратегій позиціонування та способи їх імплементації в практику вітчизняних аграрних підприємств. Розглянуто принцип побудови матриці позиціонування, визначено її призначення та корисність для аналізу у виборі унікальної позиції на конкурентному ринку. Акцентовано увагу на важливості комунікаційної політики у просуванні позиції бренду.

ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ ВЗАЄМОДІЇ ЗІ СТЕЙКХОЛДЕРАМИ В УПРАВЛІННІ ДЕВЕЛОПЕРСЬКИМИ ПРОЄКТАМИ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ

П.А. Фісуненко — 2024-09-30

У статті розглянуто сутність категорії «девелопмент», наголошено на важливості та комплексності питання оцінки перспектив взаємодії зі стейкхолдерами в управлінні девелоперськими проєктами, наведено базис сутнісної характеристики девелопменту, що складається із шести основних етапів, розкрито стадії девелопменту, як окремого напряму управління у сфері нерухомості. В матеріалах наукового дослідження проаналізовано перелік моделей оцінки перспектив взаємодії зі стейкхолдерами в управлінні девелоперськими проєктами, що включає в себе три основні групи: комунікативні моделі, моделі управління змінами, моделі налагодження взаємодії. Наведено узагальнену характеристику складових елементів кожної моделі оцінки перспектив взаємодії зі стейкхолдерами в управлінні девелоперськими проєктами.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ БІОЕНЕРГЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

І.В. Фурман — 2024-09-30

Досліджено підходи до теоретико-методичних аспектів оцінки біоенергетичного потенціалу різних авторів. Досліджено методичні підходи дооцінки біоенергетичного потенціалу з точку зору економічної ефективності та екологічних факторів. Досліджено методики окремих авторів що враховують комплекс факторів орієнтований на оцінку еколого-економічної ефективності біопалив. Проведений аналіз доцільності розвитку державно-приватного партнерства в біоенергетичній сфері. Визначено, що розвиток виробництва біопалив вимагає значних інвестиційних ресурсів, а в умовах військового стану державне стимулювання не може забезпечити належної підтримки тому доцільним є розвиток механізмів державно-приватного партнерства. Обґрунтовано, шо розвиток біоенергетичного потенціалу України можливий лише за умови активної державної підтримки. Визначено, що фінансова допомога, податкові пільги та сприятливе законодавство – це ключові елементи, які залучать інвестиції та пришвидшать розвиток галузі. Розроблена універсальна методика оцінки біоенергетичного потенціалу, що дозволить оцінити потенціал розвитку біоенергетики в конкретному регіоні, розробити оптимальні стратегії використання біомаси та приймати обґрунтовані рішення щодо інвестицій у біоенергетичні проекти.

ІНСТИТУЦІЙНІ ЧИННИКИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

М.М. Брязкало — 2024-09-30

У статті визначено, що основними інституційними факторами є регуляторні рамки, державна економічна політика, освітні системи та соціальна культура. Встановлено, що цифрова трансформація також кардинально змінює бізнес-моделі, дозволяючи компаніям впроваджувати більш гнучкі та адаптивні підходи. Використання великих даних для аналізу поведінки споживачів допомагає прогнозувати ринкові тенденції та розробляти персоналізовані пропозиції. Автоматизація бізнес-процесів і використання цифрових інструментів управління підвищують ефективність і прискорюють прийняття рішень. Визначено, що нові підходи до управління, зокрема перехід на плоскі організаційні структури, дозволяють збільшити залученість співробітників і створити динамічне робоче середовище. Цифрові технології кардинально змінюють взаємодію з клієнтами, відкриваючи нові канали комунікації та можливості для персоналізації, що покращує клієнтський досвід і зміцнює бренд.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРОБЛЕМ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Н.В. Зачосова — 2024-09-30

Конкретизовано напрями управління підприємствами малого бізнесу, які дозволять забезпечити їх адаптацію до тенденцій цифровізації економічного простору. До їх переліку внесено: цифровий фінансовий менеджмент; стратегічний менеджмент цифрового розвитку; дистанційне та гнучке управління персоналом; управління цифровими ризиками діяльності малих підприємств; управління цифровою та інформаційною безпекою малого бізнесу; менеджмент дистанційного обслуговування клієнтів; цифрове діловодство та ведення документації за результатами бізнесу у цифровому середовищі; управління цифровими комунікаціями; планування підприємницької діяльності за оптимістичним, реалістичним і песимістичним сценарієм; управління фінансово-економічною безпекою у цифровому середовищі; управління цифровізацією бізнес-процесів підприємства. Встановлено, що концептуальні засади наукових досліджень проблем управління підприємствами малого бізнесу в умовах цифровізації полягають у: поєднанні зарубіжного досвіду управління малим бізнесом із вітчизняними реаліями ведення підприємницької діяльності; концептуалізації безпеко орієнтованого управління малим бізнесом; запровадження концепції людиноцентризму у механізм управління персоналом малих підприємств; побудові «цифрового підприємства» як середовища реалізації цифрових бізнес-процесів у щоденній діяльності суб’єктів господарювання.

PEST-АНАЛІЗ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ДИНАМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

У.В. Іванюк — 2024-09-30

Розвиток культурного туризму в Україні є важливим чинником зміцнення міжнародного іміджу країни, економічного зростання та збереження культурної спадщини. У статті проведено PEST-аналіз із використанням методу аналізу ієрархій (МАІ), що допоміг оцінити вплив політичних, економічних, соціальних та технологічних чинників. Виявлено, що ключову роль відіграють політична стабільність, державна підтримка та економічна ситуація. Соціальні та технологічні фактори мають менший, але також важливий вплив на попит і конкурентоспроможність галузі. Дослідження пропонує рекомендації для розвитку стратегій, спрямованих на зміцнення політичної стабільності, покращення економічного середовища, адаптацію до соціальних змін та впровадження інновацій. Це сприятиме посиленню позицій України на світовому туристичному ринку й залученню більшої кількості туристів.

ДРАЙВЕРИ ПОСТМІЛІТАРНОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ: СТРАТЕГІЇ ТА СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ МІСТА КИЇВ

В.Г. Мартінович — 2024-09-30

Статтю присвячено стислому розгляду Рамкової стратегії відновлення міста Києва. Зроблено наголос на принциповій ролі та місці міста Київ в економічному та соціальному житті країни. Визнано та доведено, що така рамкова стратегія відновлення повинна стати драйвером в подальшому напрацюванні стратегій та сценаріїв відновлення інших міст країни. Визначено позитивні сторони рамкової стратегії, як доволі нового інструмента управління територіями. Як позитивне напрацювання виокремлено: векторність залучення інвестицій, дорожне картування та інші питання. Також в статті окреслено і негативні сторони Рамкової стратегії з позиції недосконалості методологічного забезпечення та напрямів рекомендованих інвестиційних інтервенцій. Зроблено низку рекомендацій, що пов’язані саме з якістю управлінського забезпечення виконання таких стратегічних планів.

«SMART CITIES» ТА «URBAN-TECH» ЕКОСИСТЕМИ ЯК ДРАЙВЕРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТ І ТЕРИТОРІЙ

М.О. Скорик — 2024-09-30

У статті здійснено концептуалізацію підходів впровадження технологій «smart cities» та «urban-tech» екосистем у контексті сталого розвитку міст і територій через ідентифікацію системних взаємозв’язків між цифровими інноваціями, урбаністичними інфраструктурними об’єктами, екологічною стійкістю та соціально-економічною інклюзією для побудови ефективних моделей управління містами, що здатні відповідати на глобальні виклики урбанізації та змін клімату. Ідентифіковано основні складові концепції «smart city» та визначено їх роль у сталому розвитку міст і територій. Обґрунтовано, що екосистема «urban-tech» не лише розширює рамки «smart city», але й пропонує нові підходи до оптимізації ресурсів, а також прогнозування розвитку міст і територій. Визначено вплив сучасних «urban-tech» на управління міськими процесами.

ЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ЕКОНОМІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ

М.В. Бардадим — 2024-09-30

У статті проаналізовано теоретичні постулати етичних аспектів управління ризиками в сучасних умовах економічних перетворень, акцентовано увагу на необхідності запровадження комплексних економічних перетворень, проведенні глибинного наукового дослідження понятійно-категоріального апарату визначеної дефініції «етичні аспекти управління ризиками», враховуючи глобалізаційні зрушення й трансформаційні економічні процеси. Крім того, у матеріалах наукового дослідження проаналізовано перелік спектру моделей кількісної та якісної оцінки ступеню впливу реальних та потенційних ризиків макроекономічного характеру, а саме: Value at Risk (VaR), Conditional Value at Risk (CVaR), Стандартне відхилення, Бета-коефіцієнт, Сценарний аналіз, Матриця ризиків, Моделі кредитного ризику; виокремлено необхідність проведення подальших наукових у напрямку формування дієвого механізму державного управління в створенні етичного бізнесу в сучасних ринкових умовах.

КОНЦЕПТУАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУВАННЯ МІГРАЦІЙНИХ ДЕТЕРМІНАНТ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ КРАЇНИ

М.М. Біль — 2024-09-30

У статті обґрунтовано підходи до дослідження міграції як чинника розвитку, що дозволяє розробляти методичні рекомендації з оцінювання її впливу на соціально-економічну резильєнтність. Міграцію як чинник розвитку можна розглядати за підходами втрат, стабільності, відновлення, балансування і прогресивізації. Кожному підходу відповідають концепти – ризикогенний, стійкості, резильєнтності, сталості, проактивності. Виділення підходів дало змогу визначити специфіку концепту соціально-економічної резильєнтності. Міграційні детермінанти резильєнтності можуть бути стимулятором чи дестимулятором розвитку. У залежності від цього визначено базові й ситуативні умови. Соціально-економічна резильєнтність має тісний взаємозв’язок зі стійкістю: чим більший позитивний досвід реакцій на виклики, тим стійкішими є суспільство, економіка і держава. Виходячи з концептуального розуміння міграції як чинника розвитку, виокремлено базові методичні підходи до оцінювання її впливу на соціально-економічну резильєнтність – «безпекових причин міграції», «характеру міграційних процесів» та «наслідків міграції».

СИНЕРГІЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ІННОВАЦІЙ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ

М.Я. Гвоздь — 2024-09-30

У сучасних умовах цифрової економіки підприємства зустрічаються з дедалі більшими викликами, які потребують нових підходів до управління, спрямованих на швидку адаптацію та впровадження інновацій. Враховуючи динамічний розвиток технологій та швидкі зміни в ринковому середовищі, підприємствам необхідно шукати синергію між управлінськими процесами та інноваціями. Дана стаття досліджує значення такого поєднання для забезпечення стійкості бізнесу та досягнення конкурентної переваги. Основний акцент зроблено на тому, як інтеграція інноваційних рішень у стратегічне управління сприяє створенню адаптивних і масштабованих бізнес-моделей, що відповідають вимогам цифрової ери. Стратегічне управління, яке включає інноваційний підхід, дозволяє компаніям швидше адаптуватися до нових технологічних трендів і змін у поведінці споживачів. У роботі розглядається вплив цифрових технологій, таких як штучний інтелект, Інтернет речей та блокчейн, на бізнес-процеси та стратегії підприємств. Проаналізовано, як великі компанії, такі як Amazon і Alibaba, використовують синергетичний ефект між інноваціями та стратегічним управлінням для посилення своєї конкурентної позиції. На основі кейсів та аналізу літератури продемонстровано, що інтеграція інновацій до стратегічного управління може скоротити час на розробку продуктів, підвищити ефективність операцій та забезпечити більш гнучке реагування на ринкові зміни. Таким чином, стаття підкреслює важливість синергії між стратегічним управлінням та інноваціями як засобу для забезпечення сталого розвитку підприємства в умовах цифрової економіки. Цей підхід є необхідним інструментом для побудови стійкої та адаптивної бізнес-моделі, що відповідає викликам сучасного світу.

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР

Т.В. Колесник — 2024-09-30

Стаття розглядає актуальну проблему переходу до відновлюваних джерел енергії та аналізує потенціал енергетичних культур в цьому контексті. Дослідження охоплює широкий спектр питань, включаючи екологічні наслідки вирощування енергетичних культур, їх економічну доцільність, а також соціальні аспекти. Особлива увага приділяється порівнянню різних видів енергетичних культур та виявленню оптимальних стратегій їх використання. Автори статті пропонують рекомендації щодо розвитку біоенергетики в Україні та інших країнах. Стаття надає комплексний аналіз еколого-економічних аспектів виробництва енергетичних культур. На основі проведеного дослідження сформульовано рекомендації для аграрних підприємств та інвесторів, зацікавлених у розвитку цього напрямку. Дослідження охоплює такі питання, як вибір оптимальних культур для вирощування, оцінку економічної ефективності проектів, а також розробку стратегій збалансованого розвитку сільського господарства та енергетики.

ЧИННИКИ ТРАНСФОРМАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО ЗЕЛЕНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

А.В. Кузь — 2024-09-30

У статті виокремлено й охарактеризовано ключові чинники трансформації управління підприємствами в умовах переходу до зеленої енергетики, які класифікованого у розрізі чинників прямого й опосередкованого впливу. До переліку чинників прямого такого впливу віднесено розвиток технологічних інновацій у зеленій енергетиці, наявність та достатність фінансових ресурсів, екологічно-енергетичну свідомість стейкхолдерів, регуляторні вимоги щодо зеленої енергетики, економічну доцільність реалізації проектів такої енергетики, а також дії конкурентів у напрямку переходу до неї). Чинники опосередкованого впливу включають науково-дослідницьку діяльність у галузі зеленої енергетики, глобальні тренди сталого розвитку та екологізації бізнесу, освітньо-інформаційну складову зеленої енергетики, екологічну свідомість суспільства, геополітичні зміни, а також зміни кон’юнктури ринку.

ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРСПЕКТИВНОГО БІЗНЕСУ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ОПТИМАЛЬНИХ СТРАТЕГІЧНИХ НАБОРІВ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ З ВИКОРИСТАННЯМ МОЖЛИВОСТЕЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

П.О. Куцик — 2024-09-30

Прийняття рішень в умовах невизначеності сьогодні стало справжнім викликом для більшості підприємницьких організацій. Відтак перманентний аналіз усіх можливих та відбір найбільш вірогідних сценаріїв розвитку бізнес-середовища та бізнесу підприємства на основі великих масивів даних про зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства і процеси, які там відбуваються, стає необхідним для обґрунтування ефективних управлінських рішень менеджерами підприємницьких організацій та окремих бізнес-проектів. Аналіз можливих ситуацій розвитку подій, так званих «Що, якщо», створює за допомогою штучного інтелекту (ШІ) змодельоване середовище, де можна випробувати різні зміни щодо умов (можливостей і загроз, переваг і недоліків) бізнесу та побачити їхній вплив і, відповідно, прийняти оптимальні можливі управлінські стратегічні і тактичні рішення для забезпечення успіху підприємницької організації в її бізнес-діяльності. В статті нами пропонується архітектоніка моделі застосування концепту штучного інтелекту (ШІ) та штучних нейронних мереж (ШНМ) для створення бізнес-організації керованої даними, зокрема в питаннях вибору перспективного бізнесу та вироблення стратегії свого розвитку в сучасних динамічних умовах. Для виконання цього завдання в межах ШНМ пропонується застосовувати методику морфологічного аналізу Фріца Цвіккі, суть якого полягає в структуруванні та дослідженні загального набору зв’язків, що містяться в багатовимірних, некількісно визначених, проблемних комплексах. В контексті розвитку ІТ, насамперед таких як ШНМ, «Біг Дата» («Big Data»), та «Дейта майнінг» («Data mining», цей метод як ніколи стає актуальним та отримав нове дихання зокрема в питаннях вибору перспективних з точки зору забезпечення майбутньої прибутковості напрямів бізнесу та вироблення стратегій для їх розвитку та забезпечення конкурентоспроможності. Застосування комп’ютерного морфологічного аналізу для структурування таких складних питань як вибір перспективного в майбутньому бізнесу та генерація стратегічних альтернатив для цього бізнесу на основі даних значно покращує, підносить на вищий рівень планування, розробку сценаріїв і стратегій розвитку підприємства. Алгоритми штучного інтелекту та машинного навчання можуть бути ефективно застосовні в рамках застосування морфологічного аналізу для того, щоб аналізувати великі обсяги даних, які вбудовані в кожне рішення, взаємодію та процес на підприємстві, у режимі реального часу, і, таким чином, виявляти закономірності, які були б неможливі за допомогою традиційних методів, а потім цю інформацію використовувати для прийняття як стратегічних, так і тактичних рішень управління.

ЗАСТОСУВАННЯ РЕЄСТРУ РИЗИКІВ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ВІЙНИ

А.Г. Лизанець — 2024-09-30

У статті актуалізовано необхідність вдосконалення ризик-менеджменту вітчизняних підприємств, які функціонують в екстремальних умовах воєнного стану в країні. Узагальнено розуміння категорій «ризику» та «управління ризиками». Окреслено ключові зовнішні та внутрішні чинники впливу на процеси управління ризиками та на забезпечення їх ефективності. Обґрунтовано необхідність застосування реєстру ризиків як інструменту ідентифікації, ранжування та управління загрозами, які впливають на діяльність підприємства. Вказано на доцільність використання методу експрес-аналізу для формування та періодичного корегування реєстру. На основі узагальнення запропоновано методику експрес-аналізу для формування реєстру та шаблон реєстру ризиків. Окреслено методи управління та контролю різних видів ризиків. Аргументовано доцільність використання реєстру вітчизняними підприємствами для системного управління ризиками в умовах невизначеності.

ТЕНДЕНЦІЇ В ОБСЯГАХ І НАПРЯМАХ ЕКСПОРТУ ПРОДУКЦІЇ ЗА УКРАЇНСЬКИМ КЛАСИФІКАТОРОМ ТОВАРІВ

О.М. Павленко — 2024-09-30

Зовнішня торгівля є ключовим чинником економічного розвитку України, де одним із провідних напрямів експорту залишається сільськогосподарська продукція, що становить близько 40% від загального обсягу поставок на зовнішні ринки. Однак через повномасштабну війну відбуваються значні зміни як у обсягах, так і в напрямках експорту аграрної продукції України. Деталізовано основні проблеми, котрі суттєво впливають на розвиток аграрного сектору в умовах сьогодення: необхідність диверсифікації ринків збуту продукції, звуження фінансової бази розвитку сільськогосподарських підприємств, скорочення кількості господарств. Основна мета статті полягає в дослідженні динаміки обсягів та напрямків експорту товарів, згрупованих за УКТЗЕД 01-24, з акцентом на аналізі ситуації до початку конфлікту. Особливу увагу приділено огляду стану експорту сільськогосподарської продукції, оцінці основних напрямів експорту і країн-партнерів, а також труднощам, які виникають в умовах війни. Проведений аналіз виявив скорочення обсягів аграрного експорту та структурні зміни у його географії: роль країн ЄС зростає, тоді як частка Азії, Африки та Америки зменшується. Проаналізовано динаміку експорту товарів та послуг з України, динаміку зовнішньої торгівлі продукцією аграрної сфери, експорт України за країнами. Також визначено, що внаслідок повномасштабної війни з’явились складнощі з експортом української продукції сільськогосподарської галузі внаслідок блокування морських транспортних шляхів, блокування роботи українських морських портів, а також постійних ракетних обстрілів. У перспективі необхідно вживати додаткових заходів для стабілізації зовнішньоторговельних показників аграрного сектора України. Визначено потребу у застосуванні заходів, які дозволять стабілізувати стан експорту аграрної продукції з України завдяки впровадженню дієвих механізмів державного регулювання агровиробництва.

РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ

Р.М. Стрільчук — 2024-09-30

Інновації є рушійною силою розвитку бізнесу, відіграючи ключову роль у формуванні конкурентоспроможності та пристосуванні до змін на ринку й у технологічному середовищі. Метою статті є виокремлення головних моделей інноваційної зрілості, особливостей формування інноваційної культури підприємств як елемента моделі інноваційної зрілості. Проведено аналіз моделей для оцінки інноваційної зрілості, що для дослідження здатності підприємств до інновацій та покращення внутрішніх процесів. Моделі інноваційної зрілості дають змогу підприємствам досягти більш високого рівня інноваційного розвитку та зрозуміти рівень своїх інноваційних можливостей, визначити стратегії для підтримки стійкого розвитку. Встановлено, що інноваційна зрілість безпосередньо пов'язана з інноваційною структурою підприємства та може вказувати на слабкі місця, які потребують вдосконалення. Культурні цінності, ефективні структури та процеси, лідерство й орієнтація на клієнта, відіграють важливу роль у становленні інноваційної зрілості. Це дозволяє підприємствам оцінити свої інноваційні ініціативи, рівень інноваційної компетентності та створювати дорожню карту для покращення інноваційного потенціалу. Формування інноваційної культури є важливим елементом розвитку інноваційної зрілості підприємств, адже культура сприяє адаптації та швидкому впровадженню інновацій. Інноваційна культура включає такі аспекти, як відкритість до нових ідей, децентралізація ухвалення рішень, підтримка лідерів і команди, які готові впроваджувати інновації.

ПОЛІПШЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕФЕКТИВНИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ (EDMS)

О.О. Фетісов — 2024-09-30

Системи електронного документообігу (EDMS) відіграють важливу роль у забезпеченні інформаційної безпеки підприємства, оскільки дозволяють ефективно управляти документами та інформаційними потоками, знижуючи ризики, пов’язані з втратами або несанкціонованим доступом до даних. Одним із ключових аспектів безпеки є захист конфіденційності, який забезпечується шифруванням даних під час їх передачі та зберігання, а також використанням багатофакторної аутентифікації для доступу до системи. Контроль доступу здійснюється через розмежування прав користувачів, що дозволяє обмежити можливість перегляду, редагування або видалення документів відповідно до ролей співробітників. Крім того, системи забезпечують цілісність документів завдяки механізмам цифрових підписів і веденню журналу змін, що унеможливлює несанкціоноване редагування або знищення документів без фіксації в системі. Важливою перевагою (EDMS) є також підвищення ефективності роботи завдяки автоматизації процесів, але при цьому необхідно особливу увагу приділяти безпеці серверів, захисту від вірусів та зовнішніх атак, щоб уникнути витоків інформації. Інтеграція (EDMS) в інфраструктуру підприємства значно підвищує загальний рівень захисту даних, що сприяє стабільності роботи та забезпеченню довгострокового збереження важливої документації. Отже, організації повинні прийняти найкращі практики для підвищення інформаційної безпеки, що включає впровадження надійних електронних систем управління документами (EDMS). EDMS служать ключовими інструментами для захисту важливої інформації, сприяючи захисту даних за допомогою шифрування, контролю доступу та контрольних журналів. Оскільки підприємства прагнуть посилити свої системи безпеки, розуміння основних функцій EDMS, таких як автентифікація користувачів, відстеження документів і можливості інтеграції з існуючими протоколами безпеки, стає вирішальним.

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА В КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ БІЗНЕС-МОДЕЛІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Л.В. Шостак — 2024-09-30

У статті розглядається проблема інформаційної безпеки в контексті інноваційного розвитку бізнес-моделей вітчизняних підприємств в умовах цифрової економіки. Аналізується вплив цифрових технологій на трансформацію бізнес-процесів, а також виникаючі ризики та загрози, пов'язані з використанням нових технологій. Висвітлюються ключові аспекти забезпечення інформаційної безпеки, включаючи технічні, організаційні та правові заходи. Досліджується роль інновацій у підвищенні рівня захисту інформації, зокрема через впровадження нових технологій, таких як блокчейн та біометричні системи. Окрему увагу приділено необхідності адаптації бізнес-моделей до швидко змінюваного середовища та важливості співпраці між підприємствами, державними органами та науковими установами. Стаття підкреслює, що успішне впровадження інноваційних рішень вимагає комплексного підходу до інформаційної безпеки, що є критично важливим для забезпечення конкурентоспроможності та стійкості підприємств у цифрову епоху.

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ «РОЗУМНИХ ПІДПРИЄМСТВ» В УМОВАХ ІНДУСТРІЇ 4.0

Н.О. Шпак — 2024-09-30

У статті описано важливість використання інструментів Індустрії 4.0., які допомагають забезпечити суб’єктам господарювання конкурентні переваги в сучасному бізнес-середовищі. Саме активне використання програмних продуктів та інструментів Індустрії для ведення бізнесу робить підприємства «розумними». Обгрунтовано актуальність формування стратегій розвитку для «розумних підприємств», які змінюють свою філософію управління та систему менеджменту, використовуючи інструменти Індустрії 4.0. Запропоновано етапи формування стратегії розвитку «розумних підприємств» та описано їх економічний зміст. Охарактеризовано стратегічні альтернативи, які можуть використовувати «розумні підприємства» для свого розвитку в умовах Індустрії 4.0. Реалізація запропонованих стратегій розвитку дозволить підприємствам підвищити ефективність їх функціонування, посилити рівень конкурентоспроможності та забезпечити сталий розвиток у довгостроковій перспективі.

ПІДПРИЄМНИЦЬКА ЕКОСИСТЕМА В СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Б.Ф. Байда — 2024-09-30

Метою статті є дослідження особливостей взаємозалежності основних атрибутів підприємницької екосистеми, проведено аналіз інструментів оцінювання екосистеми підприємництва. Запропоновано схему взаємозв'язку між підприємницькою екосистемою та її елементами і основними чинниками впливу, яка ілюструє залежність поміж підприємницькою екосистемою та впливом глобалізації, діджиталізації, автоматизації, обміну інформацією та інформаційними, зокрема цифровими технологіями, які з’являються і змінюють підприємницьку діяльність, її бізнес-середовище. Кожен елемент підприємницької екосистеми (політика, фінанси, культура, підтримка, людський капітал і ринки), представлений у взаємопов'язаній структурі, що візуально підкреслює їхню роль в екосистемі. Ключовими чинниками успішного розвитку підприємницької екосистеми є ресурси, стратегія, культура управління, людський капітал та партнерські мережі. Проведено аналіз інструментів оцінювання екосистеми підприємництва. Регулярне оцінювання стану екосистеми дає змогу визначити її вплив на економічну діяльність та підтримати належний рівень розвитку.

РОЗВИТОК ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРЮВАННЯ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ НА СЕЛІ НА ЗАСАДАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО КУРСУ

О.Г. Шпикуляк — 2024-09-30

У статті охарактеризовано особливості і визначені пріоритети розвитку аграрного сектору економіки України у контексті зайнятості населення на засадах «зеленого» курсу. Окреслено чинники формування інституційних можливостей забезпечення ефективної зайнятості населення на селі через удосконалення форм господарювання. Розглядаються форми підприємницької діяльності як інституційні рушії, що сприяють соціально-економічному добробуту населення, досягненню Цілей сталого розвитку та реалізації Європейського зеленого курсу. Приділено увагу процесам інституціоналізації «зеленого» курсу в Україні, яка вказала на вплив інвестицій, інноваційних технологій та екологічних ініціатив на економічний розвиток і зайнятість населення у післявоєнний період. У роботі обґрунтовано важливість «озеленення» підприємницької інфраструктури, створення нових робочих місць, а також розвитку органічного і екологічно орієнтованого агровиробництва, що є необхідними для адаптації до європейських ринкових стандартів і переходу на стійкий розвиток сільських територій. У статті досліджується концепція «зелених» робочих місць як важливий елемент сталого розвитку економіки, зокрема в аграрному секторі, шляхом поєднання виробництва та споживання екологічно чистих товарів і послуг. Проаналізовано необхідність створення «зелених» робочих місць для забезпечення кліматичного переходу в контексті сучасного ринку праці. Застосовуючи SWOT-аналіз, було відзначено, що сильні сторони, як-от високоякісна продукція, родючі ґрунти та вигідне географічне положення, можуть бути ефективно використані в умовах підтримки ЄС для модернізації агросектору. Серед загроз визначено посилення регуляцій ЄС, кліматичні та економічні виклики, що вимагають адаптації та значних інвестицій у екологічно чисті технології. Презентовано кваліфікації зв'язку напрямів діяльності форм організації господарювання із заходами впровадження ініціатив Європейського зеленого курсу. Здійснено оцінку змін у чисельності зайнятих працівників підприємств галузі сільського господарства у розрізі категорій розміру цих структур. Наведено проєкції інституційних змін в економіці стосовно їх впливу на мотивацію трудової діяльності з аналізом структурних змін й динаміки найманої робочої сили.